Опубліковано

Вчимося вибирати побутову хімію

Побутова хімія вже давно перетворилася на невід’ємний атрибут нашого побуту. Це і добре, і погано одночасно. З одного боку, продукти побутової хімії здатні відчутно спростити наше життя і полегшити процес ведення господарства. З іншого – захоплення подібною продукцією все більше схоже на залежність, причому для покупця часто не представляє особливої ​​важливості, що саме він купує. Слово «хімія» в зазначеному словосполученні натякає на синтетичну природу продукту, а це, в свою чергу, обумовлює певні ризики для здоров’я, якщо питання вибору побутової хімії не приділялося належної уваги.

Ситуація ускладнюється тим, що питання відбору сьогодні актуальне не тільки для тих, хто веде домашнє господарство, а й для власників ресторанів, кафе, готелів та готелів, які купують побутову хімію оптом.

Ми поговоримо про основні критерії, якими слід керуватися, вибираючи побутову хімію. Існує три правила вибору, з яких виникають всі інші: безпека продукту, якість і результативність використання.

Про якість, як правило, говорить ціна. Чи виробник стане штучно завищувати вартість низькоякісного продукту, оскільки покупець завжди намагається вибрати оптимальне поєднання ціни та якості, а це явно не на руку такому виробникові. Занадто низька ціна повинна наштовхувати на роздуми про трьох можливих причинах: або під час виробництва порушувалася технологія, або обрані низькоякісні «інгредієнти», або на прилавку звичайний фальсифікат.

Тепер про результативність. Тут мова, в першу чергу, йде про концентрованих засобах, що дозволяють знижувати витрата продукту. Коштують вони, як правило, відчутно дорожче звичайної побутової хімії, проте одноразове вкладення окупається завдяки терміну, на який вистачає продукту. Особливо це актуально для тих, кому потрібна побутова хімія оптом.

Тепер про безпеку. Зрозуміло, жоден хімічний склад не можна назвати цілком безпечним, особливо якщо туди входять фосфати. Безфосфатна хімія поки тільки завойовує вітчизняний ринок, тому доводиться задовольнятися тим, що є в широкому асортименті. Певною гарантією безпеки може стати наявність знака якості і складу на етикетці.

І ще один важливий фактор. Слід звернути увагу на наявність контактних даних. Компанія, якій не соромно за власну продукцію, не приховується від клієнтських відгуків і відкрита для зворотного зв’язку.

«Господарчі товари – ТоДі “DOLYA”»

Опубліковано Залишити коментар

Коротко про кольорові олівцях, які займають велике місце в світі – канцелярія!!!

Карандаши цветные "Premium class", 12 шт./уп. (арт.45060)

Малювання – приємне і корисне заняття для будь-якого віку. Один з найулюбленіших художніх матеріалів – це кольорові олівці. Але мало хто з нас замислюється і знає, як і з яких матеріалів їх роблять.

Кольорові олівці існують майже так само давно, як і прості графітові. Процес їх виробництва з точки зору технології в загальних рисах схожий. Основний матеріал, яким, як правило, є каолін (біла глина) змішується з пігментами, водою і в’язкою речовиною, при необхідності і зі спеціальними добавками. Залежно від виробника і якості в олівцях використовуються і різні за якістю барвники, віск, що зв’язують речовини на основі целюлози, натуральні наповнювачі. У простий олівець не додають пігмент, тому що при виробництві простого олівця потрібний випал грифеля, що призводить до його згоряння.

Всі кольорові олівці діляться на художні з високою якістю і сильною пігментацією і шкільні, які в свою чергу поділяються на якісні, дешеві і дуже дешеві. На споживчі властивості кольорових олівців крім якості стрижня так само впливає і якість використовуваної деревини, власне оболонки олівця. У виробництві зазвичай використовується деревина кедра, липи, сосни. Далі наноситься кольорова оболонка, позначення і упаковуються в набори. Колірна палітра різна і залежить від призначення олівців. Для шкільних потреб достатня палітра з 36-ти кольорів, для художників від 60-ти до 120-ти кольорів.

Канцелярія – ТоДі «Dolya».

Опубліковано Залишити коментар

Що несе в собі поняття «Господарські товари» або, як багато хто просто говорить – «Господарчі товари»?

Что несет в себе понятие «Хозяйственные товары» или как многие просто говорят «Хозтовары»? - dolya.in.ua

Господарські товари – це дуже широке поняття, яке охоплює великий перелік товарних груп, призначених для господарсько-побутових потреб. Глобально сюди навіть можна віднести посуд, товари для ремонту та, частково – будівництва.

Доволі чітко це поняття відображає англійське слово household, що буквально означає “утримання будинку”, і відображає стандартне розуміння цього товарного сегмента.

У класичний перелік господарських товарів можна включити: побутову хімію, засоби санітарної гігієни, господарсько – прибиральний інвентар і приналежності, всілякі побутові речі, такі як харчові пакети, плівки, скотч, мотузки, сміттєві мішки, ящики, а також побутові аксесуари.

Найбільш високо продаваними товарами як в офісі, так і в побуті, є “господарські витратні матеріали” – це засоби гігієни (паперова гігієнічна продукція, побутова хімія, сміттєві мішки), простий інвентар для прибирання (ганчірки, гумові рукавички). Товари більш довготривалого використання, відповідно, поступаються в продажах витратних матеріалів різного штибу. До таких товарів можна віднести, наприклад, більш складний збиральний інвентар (швабри, мийки для скла, відра, баки).

Компанія «Dolya» в своєму асортименті має доволі широкий вибір господарських товарів і з радістю підбере та доставить їх в зазначений Вами термін.

Опубліковано Залишити коментар

Звідки ж узявся олівець?

Откуда же взялся карандаш? - dolya.in.ua

Світ навколо нас настільки складний, що часом ми забуваємо про прості речі, які нас оточують, навіть не замислюємося про їхню історію, про те, як вони функціонують і як були винайдені. Взяти, наприклад, звичайний олівець.

«Олівець» – це поєднання двох різних слів тюркського походження. Перша – «кара», означає чорний, а друга частина – «даш» – камінь.

Далеким предком олівця можна вважати головешку з багаття, якою первісна людина робила перші малюнки на стінах печер.

Після, в Стародавньому Римі, використовували стилос. Його виготовляли зі свинцю, дерева або іншого металу. Стилос залишав досить м’який слід на пергаменті, колір сліду був світло-сірий і не дуже контрастним, тому все частіше стали вдаватися до вугілля або чорного сланцю.

З появою паперу з’явилися туш і чорнило, але носити їх з собою, чекати поки вони висохнуть, переживати через плями … Ні, людству треба було щось інше. На допомогу прийшло деревне вугілля. Сухі палички пов’язували в пучок, ставили в горщику в піч і чекали поки вони стануть вугіллям. Але користуватися ними теж було не дуже зручно.

У 1564 році в Англії було відкрито велике родовище графіту. Люди високо оцінили його властивості, коли побачили, що мінерал залишає куди більш темний і чіткий слід. Правда він виявився занадто м’яким і крихким, псував пальці, тому для нього почали винаходити спеціальні тримачі. Спочатку це були графітові палички загорнуті ниткою або мотузкою. І тільки в 1683 році графітові стрижні почали вставляти до дерев’яних корпусів.

Сучасний спосіб виготовлення належить Миколі Жаку Конте. Він змішував графіт з глиною, отримував з цієї суміші стрижні, а потім піддавав їх термічній обробці. В результаті якість нових олівців була відмінна, а змінюючи пропорції можна було регулювати твердість цих олівців. В даний час грифель сучасного олівця складається з графіту, а замість глини використовуються сучасні полімери. Саме вони роблять грифель еластичним, що дозволяє використовувати їх і в механічних олівцях.

Шестигранну форму дерев’яний олівець придбав в Х1Х ст. Така проста і очевидна думка прийшла Лотару Фон Фаберкастлу. Граф, щоб олівці не падали зі столу, зробив їх ребристими. Все геніальне просто!

Ми, інтернет-магазин «Dolya», теж дуже любимо олівці і різну канцелярію. Тому зробили нещодавно цілий розділ, який містить багато різних корисних речей, що можуть стати в нагоді в офісі та вдома.

Канцелярія – ТоДі «Dolya».

Опубліковано

Діркопробивач.

Канцелярия - Дырокол - dolya.in.ua

Як не дивно, в сучасному світі,ще багато документації ведеться в паперовому вигляді.

 Для гарного, презентабельного вигляду органайзера з документами є різні пристосування. І один з них – діркопробивач. Цей пристрій активно використовується в діловодстві, бухгалтерії і інших галузях, де присутні великі об’єми паперу. Тому його можна зустріти мало не в кожному канцелярському наборі офісного працівника. Прижився він і в домашніх умовах. Особливо, якщо в сім’ї є студент чи школяр.

 Конструкція діркопробивача доволі проста. Є стрижневі ножі, які заточені під вуглом. Це для плавності прорізування паперу. Розташовані вони в верхній частині приладу, яка і є важелем.

 При натисканні ножі плавно опускаються на аркуші паперу і проходять в основу діркопробивача, залишаючи на дні рештки паперу від утворених отворів. У вихідне положення вехня частина повертається за допомогою пружини.

 Запатентований   діркопробивач був у 1886 році Фрідріхом Зьоннеккеном. Але винахідником вважається Іммануїл Кант, документи якого мали охайні отвори ще в 1799 році. Єдина відмінність від сучасного діркопробивача, що має отвір 5 мм, є те, що Кант використовував аналогічний прилад з отвором 11,6 мм.

 При купівлі діркопробивача, в першу чергу зверніть увагу на матеріал виробу. Краще надати перевагу варіанту з металу. Якщо Ви будете працювати ним час від часу, то тоді можна купувати і пластиковий.

Важливо і те чи ковзає основа діркопробивача по поверхні стола і  чи не шкодить йому.

Корисною опцією буде наявність лінійки. З її допомогою Ви зможете щоразу роботи отвори на однаковій відстані від кожного краю. Таким чином, нові документи матимуть перфорацію, що точно буде збігатись з попередніми. Це забезпечить документації охайний вигляд.

 Діркопробивачі мають різну потужність. Це залежить від обсягів роботи. Тому виробники зазначають на коробці максимальну кількість аркушів, яку даний пристрій може прорізати за один раз. Зазвичай, достатньо 10-12 аркушів, а для створення брошур є варіант і на 100 аркушів на раз.

Інтернет магазин господарських товарів «Dolya» має в своєму асортименті досить широкий вибір канцелярії, серед цього асортименту є і така корисна річ для будь-якого офісу як діркопробивач.

Канцелярія – ТоДі «Dolya».

Опубліковано

Сьогодні продовжуючи серію статей про чорнило, розповімо яке та для яких ручок використовується.

Серия статей о чернилах для авторучек, шариковых ручек.

Чорнило для авторучок, як правило, виготовляють на водяній чи водно-гліцериновій основі, в зв’язку з чим воно зазвичай має найменшу водостійкість серед усіх інших типів чорнил. Тим не менш, для авторучок виробляється й так зване «перманентне» або «реєстраційне» чорнило, що не розчиняється в воді й має в своїй основі помірно летючі органічні розчинники.

В зв’язку з не нульовою паропроникністю поліетилену, чорнило в картриджах з часом висихає, через що його початково роблять рідшим за чорнило у флаконах.

Чорнило для кулькових ручок.  Чорнило для кулькових ручок виготовляють в вигляді густих паст на воско-жировій основі. Як правило, така паста містить жиророзчинний барвник, рідше суспензію пігмента, які при письмі безперервно змазують-наносяться на кульку, що лишає на папері відтиск чорнильного сліду.

В зв’язку з наявністю жирової основи, таке чорнило містить мінімально можливу кількість розчинника органічного походження.

При тривалому зберіганні (понад 10 років) жирова основа такого чорнила повільно проникає в товщу паперу, відносячи разом з собою барвник. В результаті цього процесу чорнильний слід розмивається, стає блідішим, але при цьому він починає проступати на зворотному боці аркуша паперу.

Чорнило для капілярних ручок. Капілярні ручки стали природнім продовженням розвитку ідеї фломастера. Відповідно, обладнуються вони аналогічним спирторозчинним, а часто й водорозчинним рідким чорнилом, яке по системі капілярів, утвореній поліестерним волокном, подаються до стержня.

Чорнило для ручокпензлів іншим продовженням ідеї фломастера стали ручки-пензлі, що конструктивно являють собою контейнер з рідким чорнилом оригінальної конструкції й пишучий вузол в вигляді пензля з капілярним підводом чорнила до пензля.

Ось така історія, в асортименті компанії «Dolya» є чимало різновидів ручок, олівців та іншої продукції цього напрямку.

Канцелярія – ТоДі «Dolya».

Опубліковано

Різновиди чорнил: які бувають та для чого використовують той чи інший різновид.

Разновидности чернил: какие бывают и для чего используют тот или иной вид.

Є чимало різновидів чорнила і сьогодні ми опишемо такі його види, як чорнило для письма звичайними перами. 

Чорнило для письма перами — пращур усіх сучасних чорнил. Виготовлялось на водяній основі з використанням екстрактів і дисперсій барвних компонентів природного походження і/або звичайної сажі. Найвідомішими є чорнила на основі сажі, на основі чорнильних горішків дуба й чорнило на основі чорнильного гриба.

Чорнило для письма звичайними перами(не авторучками) зазвичай має дещо густішу консистенцію й насиченіший колір і за своєюй фактурою ближче до туші. Через наявність дисперсних та поліфункціональних органічних компонентів чорнила для письма перами як правило більш водостійке, ніж чорнило для авторучок.

Чорнило для письма перами досі використовується при оформленні особливо

важливих документів. Частково це пов’язано з тим, що в таке чорнило

можуть бути додані маркерні компоненти, що використовуються в якості

одного із ступенів захисту документа.

Початково перші зразки авторучок заповнювали тими ж чорнилами, що використовувалися для письма звичайними перовими ручками.

Згодом у зв’язку з тим, що капілярна система подачі в авторучок легко забивалась частинками суспензій, там стали використовувати рідше чорнило, що містило барвникову речовину виключно в розчиненому вигляді.

Наступним етапом, що робить процес заправки ручки швидшим і чистішим, стало фасування чорнила в чорнильні картриджі. Початково картриджі пробували робити з металу та скла, але такі картриджі були складнішими й дорожчимии в виготовленні, а скляні ще й крихкими. Додатковим мінусом стало те, що твердість матеріалу картриджа була вищою, ніж твердість пластмаси в посадочному місці картриджа, що призводило до швидкого розбивання посадочного місця для картриджа й появи протікань чорнила. Сучасні картриджі робляться з поліетилену, м’якшого, ніж матеріал самої авторучки.

В наступних наших статтях ми розглянемо характеристику чорнила для авто- та кулькових ручок.

Канцелярія – ТоДі «Dolya».

Опубліковано

Історія кулькової ручки.

История шариковой ручки. - dolya.in.ua

Отже, ми продовжуємо писати серію статей про виникнення тієї чи іншої канцелярії. І сьогодні ми коротко опишемо хто і коли винайшов кулькову ручку.

Так в 1884 році Льюїс Ватерман, придумав ручку з балончиком всередині, в який наливалося чорнило. Їх вистачало надовго, але чорнило погано сохло і для цього списаний аркуш доводилося промочувати спеціальним папером, який отримав назву “промокашка”. І тільки в 1938 році, в Угорщині, братами Ласло і Георгом Біро була винайдена перша кулькова ручка з густою пастою. Її назвали так, тому-що всередині металевого стерженька був вставлена маленька кулька. Один край кульки виставляється назовні, а інший в цей час змащується чорнилом. Після того, як кулька повертається, то змочений в чорнилі край залишає слід на папері. Кулькові ручки в продажу з’явилися тільки в 1945 році, так як їх виробництво було дуже дороге, але їх охоче купували за ту зручність, яку вони давали. Пізніше, з розвитком технічного прогресу, з’явилися так звані ролери, гелієві ручки. Це ручки з дуже маленькою кулькою і дуже в’язким чорнилом. Таким чином, історія розвитку інструментів для письма дуже довга і вона на цьому не закінчується, так як люди і далі будуть постійно вдосконалювати друкарські інструменти.

І у нас теж – Компанії «Dolya» з недавніх пір в наявності є різноманітний асортимент канцелярії і кулькових ручок в тому числі.

Канцелярія – ТоДі «Dolya».

Опубліковано

Історія виникнення чорнила

История возникновения чернил. - dolya.in.ua

Важко уявити, яким би було наше життя, якби багато тисячоліть тому у наших предків не виникла потреба передавати інформацію через фіксацію знаками. Так і з’явилася писемність, яка зруйнувала монополію вузького кола людей на знання. Спочатку люди писали тригранними гострими паличками з дерева, кістки або бронзи на сирій глині (в Шумері, Вавилоні, Ассирії). Після нанесення знаків ці пластинки потрібно було запікати.

За часів Стародавнього Риму глину замінили воскові пластини, а ось в Стародавньому Єгипті для письма використовували папірус і спеціальні кисті з тростини. У гробниці Тутанхамона було знайдено загострену мідну трубку, в яку вставляли просочене чорнилом стебло очерету. Ще з тих давніх часів, чорнило було окремим від письмового інструменту матеріалом для письма – воно зберігалося в спеціальній ємності – чорнильниці, куди той, хто писав, вмочував кінчик пера чи розколотої тростинки. Гусяче перо використовувалося до середини XIX століття, поки не з’явилася в 1884 році перша автоматична пір’яна ручка.

З рукописів XV в. відомо, що існували рецепти виготовлення чорнила. Вони були виготовлені на основі заліза з застосуванням дубильних речовин, які називалися чорнильними горішками. Якщо дивитися на стародавні письмена то вони здаються ніби вигорілими і мають блідо жовтий колір. У XVII ст. ділові папери в основному пишуться густими чорними чорнилами. На листі також використовували червону фарбу-кіновар, якої виділяли заголовки і великі літери, ініціали, позначали заголовки. З другої половини XVII ст. з цією ж метою використовують сурик – фарбу жовто-бурого кольору. У розкішних і красивих рукописах використовували золото і срібло. Срібло – рідше. Фарби розчинялися на клею або жовтку яєць. В українській та російській мові слово чорнило походить від слова чорний. Це пояснюється тим, що чорнила бувають в основному чорного кольору, хоча з найдавніших часів відомо, що чорнила були і є різних кольорів.

У наступній статті ми опишемо які ж є види чорнила.

Наш інтернет-магазин намагається розширювати свій асортимент, і новим розділом в ньому і є розділ канцелярії, де Ви можете придбати товари для Вашого офісу, в тому числі і кулькові ручки.